Друзі! Прикро констатувати, але в нинішньому форматі ці два наступні заходи (весняний 75-й та літній 76-й) будуть останніми в нашій історії. Бо:
а) бо чітко бачимо, що всі наші багаторічні потуги пробудити в учнів інтерес до самовдосконалення є абсолютно марними. Самі бачите (якщо Ви - педагоги) і по своїх вихованцях, і (якщо Ви - діти) по своїх однолітках, що "коефіцієнт корисної дії" нашого заходу практично нульовий. У нас учасників - ну максимум якась тисяча (а коли ми задумували "50 слів", то сподівалися на сотні тисяч *↓*);
б) бо по тому факту, що навіть наша еліта пасивнішає, рідшає, розуміємо, що й тут є все більш нездоланні життєві проблеми **↓**;
в) та й фізичні сили оргкомітету не безмежні. Адже ми, оргкомітет, "тягнемо та-а-аку лямку", що в нормальних умовах для цього треба ну якщо не штат позакласного/позашкільного Міністерства, то не один десяток "моторів". Тож моя совість більше не дозволяє "знущатися" над оргкомітетом, вантажачи його всілякими багатоденними та багатомісячними безоплатними допомогами мені.
:-) :-( Ну, а ще одне - таке: цю сумну подію ми "приурочимо" до цікавого збігу двох чисел, про що більш детально проговоримо в одному з питань 76-го заходу. Вибачте, що так заздалегідь трішки заінтригували Вас.
Але - наша еліта! Не панікуйте завчасно, "не заламуйте руки"! "50 слів" лише трішки зміняться та перейдуть з формату "захід-конкурс" до формату "огляд-фестиваль", майже без офіційного оцінювання якості участі.
З вибаченнями та з повагою,
В. Косенко.
©
12 січня 2026 року.
*↑* - а чому таке сталося? Одна з причин - та, що МОН (ну-у-у, оте відоме всім освітянам Міністерство Обов'язкових Нісенітниць) узурпувало дозвіл на всі позаурочні та позашкільні заходи, категорично вимагаючи мати його гриф. А директори-завучі-вчителі гуртом запопадливо кажуть "бу здє" (а як же по-іншому? Не виконаєш це - то "дадуть по шапці" або морально, або гривнею, або навіть звільненням ... . А учні крім гралок-стрілялок у смартфонах нічого не бачать ... .
А ми ну ніколи не отримаємо той зловісний міністерський гриф. Бо в МОН (який є очевидним сателітом НАПНУ, навіть рабом НАПНУ) сидять чинуші, які не здатні осмислити наші прогресивні ідеї. Більше того: колись (а, може, й зараз?) було таке, що (кажу "з перших вуст") щоб пройти всі "щаблі затвердження" в МОН чогось там свого, навіть унікального, то вже за подолання першого "щабля" треба було "дати на лапу" мінімум $1000. А тих "щаблів" там було багато.
Та й якщо уявити фантастичне, що чинуші "дали нам добро", то після прочитання перших-ліпших питань та коментарів (для прикладу розглядаю питання 74-го заходу) вони просто-напросто "випадуть в осад". Бо на їхнє бачення: Герой Соціалістичної праці - це що, йдете проти наших "ату"-законів, постанов?.. Що то за гумор в деяких питаннях?.. А де у вас прославляння тих політиків, хто сьогодні "на щиті"?.. Чому (не розуміючи, що наш захід - міжнародний, а це автоматично означає рівність всіх зокрема країн) у цьому наборі завдань Україна згадується лише декілька разів, а не в кожному питанні?.. Критика будь-чого в Україні - та ви, оргкомітет, не сповна розуму!
**↑** - а щодо еліти, то при всій глибокій-преглибокій повазі до кожного з вас і вам роблю закид: попри мої численні волання у вигляді навіть окремих абзаців (після умов) ніхто з вас (ну-у, окрім єдиного того, хто зі мною весь час практично "з дня народження" - це оргкомітетник Женя) НІХТО за всі роки не осягнув ідей описаного мною і там і сям КРОКСу. А КРОКС має такі підмурки, до яких врешті-решт Україна прийде в освіті: це не схоластика, не абстрактність, не догматизм, а ПРАКТИЧНА КОРИСТЬ. Багато цивілізованих та й не лише цивілізованих країн це розуміють та роблять. У ТИХ ШКОЛАХ діє принцип: засвоюй лише те, що можеш "помацати" (відчути, дослідити).
І хоча є (точніше - був) захід, який незрівнянно ще більш корисний дітям за КРОКС, і який також описаний на сторінках і 13-ти моїх книг, і нашого сайту - це 20-25-денні наметові табори, але за нього вас не агітую. Бо там вас відразу "накриє" та закидає штрафами санстанція з численними вимогами на кшталт: "-А де у вашому таборі (на полонині! За 10 км від найближчого населеного пункту!) проточна гаряча вода? Де стаціонарні туалети? Де дах та ліжка?" Хоча ми й там знаходили хитрий вихід: "на папері" ми називали його "багатоденний туристичний похід". А на питання: "-А чому ж ви не ходите, а лишаєтеся на одному місці?" ми могли казуїстично відповісти: "-А це ж у нас якраз дво-триденний привал".